Розвиток комунікативних здібностей учнів
5-9 класів на основі особистісно-зорієнтованого навчання
на уроках англійської мови
Існують речі, про які ми знаємо та знаємо, що знаємо.
Існує те, про що ми не знаємо і знаємо, що не знаємо.
Проте існує ще і таке, чого ми не знаємо і
не знаємо, що не знаємо.
Вернер Ерхард
Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає.
Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватися і комфортно почуватися у країні, мова якої вивчається.
На початку ХХІ ст. іноземна мова стає важливим засобом міжнародного спілкування. Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують учителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні.
Головною метою будь-якої системи освіти є розвиток особистості учня. Навчання виступає як основа та засіб психічного і в цілому особистісного розвитку людини. Стосовно предмета «іноземна мова» саме таким є комунікативно орієнтоване навчання.
Основною метою навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах є розвиток можливостей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Саме школа повинна підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках іноземної мови вчитель формує в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який би був достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах, орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мову якої вивчають. Комунікативна методика навчання іноземних мов розглядає навчальну діяльність на уроці, як діяльність спілкування. Вивчення іноземної мови означає, що на уроках іноземної мови необхідно впроваджувати особистісно-зорієнтоване спілкування, створювати всілякими засобами позитивну емоційну атмосферу духовного взаємозбагачення, даючи можливість кожній дитині випробувати себе в різних видах творчості.
Метою особистісно-зорієнтованої моделі освіти є підготовка розвиненої, виховної особистості, з максимально можливою індивідуалізацією; створення найліпших умов для її саморозвитку, життєтворчості.
Тому організація навчального процесу при вивченні іноземної мови базується на діагностичній основі. Потрібно знати причини успіхів та невдач учнів у різних видах діяльності на уроці. Навчальний процес організовую таким чином, щоб жодна дитина не почувалась невдахою.
Щоб активізувати комунікативну діяльність учнів на уроках іноземної мови, активно впроваджую:
- Особистісно-зорієнтоване спілкування (особистий контакт з учнем, повага до особистості учня, створення відчуття душевного комфорту, заміна «залізної» дисципліни діловою співпрацею);
- Збагачення змісту навчання емоційним, особистісно значущим матеріалом; педагогічна підтримка, оцінювання;
- Діалог між учнями, учнями і вчителями як домінуюча форма навчального спілкування;
- Ситуації вільного вибору учнями навчальних завдань у класі та вдома;
- Залучення учнів до стимулювання самооцінки, самопізнання й самовдосконалення в різних видах діяльності;
- Багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності: індивідуальна, парна, групова, колективна;
- Створення позитивної емоційної атмосфери і духовного взаємозбагачення; надання можливості кожній дитині випробувати себе в різних видах творчості.
Навчально-виховний процес має стати процесом спільної творчості педагога та учнів. Безумовно, творчі здібності учнів будуть розвиватись різними темпами. Вимога, щоб усі учні мали однакові успіхи з іноземної мови і вивчали її в однаковому об’ємі є несправедливою. Необхідно створити такі умови навчання, щоб діти сприймали вивчення іноземної мови як приємний, цікавий процес. Щоб вони легко спілкувались цією мовою, не турбуючись про те, що допустять деякі помилки. Це є дуже суттєвим для мотивації вивчення дітьми іноземної мови.
Основна моя мета – формування в учнів комунікативної компетенції, тобто опанування учнями іноземною мовою, як засобом міжкультурного спілкування. Намагаюсь застосовувати на практиці ефективні форми і методи навчання, працюю над тим, щоб учні були активними співтворцями цікавого й корисного. Цьому сприяє використання аудіо і відео матеріалів, наочності, автентичної літератури. Моє творче кредо: «Навчити з любов'ю, з душею, з терпінням; докласти зусиль, додати уміння, бажання й старання. І все – залюбки» - допомагає щодня з ентузіазмом і натхненням проводити уроки, зустрічати допитливі оченята школярів.
На своїх уроках я застосовую особистісно - орієнтований та діяльнісний підходи, які на сьогодні досить актуальні й передбачають розвиток та саморозвиток дитини, її становлення як особистості, з урахуванням індивідуальних особливостей, її нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій та суб’єктивного досвіду.
Учні беруть участь у навчальній діяльності, яка імітує або створює реалістичні ситуації.
У більшості випадків спілкування англійською мовою на уроці є значною мірою штучним у тому розумінні, що воно головним чином може тільки імітувати комунікативні ситуації реального життя. Наприклад, якщо учні познайомилися один з одним на початку нового шкільного року, в них ніколи потім не виникає потреби знову це робити. Але для того, щоб забезпечити достатню практику, необхідно повторювати таке завдання декілька разів - і певно, що за різних обставин.
Учні в класі, як правило, не мають потреби ставити запитання про те, як пройти чи проїхати кудись у певному напрямку, але вони мусять знати, як це робити в реальних життєвих ситуаціях. Тому можна пропонувати багато завдань, які забезпечують учням можливості розуміння практичних функцій англійської мови і умов їх використання. Наприклад, спочатку учні відпрацьовують команди напрямку.
Усі комунікативні вправи постійно заохочують учнів працювати разом в парах чи групах для того, щоб забезпечити максимальну кількість можливостей для взаємного усного та письмового спілкування англійською мовою.
Якщо учням дозволяють працювати над розвитком уміння спілкуватися у парах чи у групах, кожен учень має більше часу для говоріння, ніж аби він відповідав тільки учителю. Робота в парах також дозволяє учням практикувати говоріння в безпечному невимушеному контексті, без страху, котрий може супроводжувати усну відповідь перед усім класом. Робота в групах підвищує мотивацію, оскільки вона дає учням можливість обмінюватися ідеями і допомагати один одному.
Ідучи на кожен урок, враховуючи індивідуальні особливості кожного учня, приділяю велику увагу підготовці до спілкування зі своїми дітьми, а також вибору форм, методів роботи з ними. Перевагу надаю інтерактивній технології кооперативного, колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань. Ґрунтовно продумую кожен урок, щоб він був спрямований на розвиток мовленнєвої та мовленнєвої діяльності учнів з логічними переходами від етапу до етапу. Мій головний принцип полягає в тому, щоб творити урок, як режисер творить спектакль. Для мене не секрет, що учень навчається успішно саме тоді, коли йому цікаво. Саме цікавість зумовлює, на мій погляд, мотивацію навчання. А мотивація може перейти в пізнавальний інтерес, і тоді процес оволодіння іноземною мовою стане творчістю. Тому я намагаюсь робити все, щоб підтримати дитячу цікавість уже з перших хвилин уроку. Вважаю, що від того наскільки яскраво, нешаблонно він розпочнеться, наскільки невимушено я введу учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці. Отже, зосередити увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми мені допомагає чітко подана мотивація, що набуває характеру реального спілкування, у процесі якої йде обмін новою інформацією, думками. Я намагаюся подати мотивацію так, щоб вона була чітко пов’язана з темою уроку, створювала мовленнєву атмосферу, сприяла залученню всіх учнів до спілкування. З цією метою використовую інтерактивні прийоми, які, на мій погляд, сприяють проблемній ситуації, викликають інтерес до вивчення теми.
Застосовані мною на уроці методи навчання допомагають створити такі умови, за яких і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють, і вільно висловлюють свої думки. Тому для обговорення на уроці я добираю таку інформацію, яка могла б їх зацікавити і мала б для них особистісне значення. Перевагу віддаю проблемно-пошуковим завданням, мовним, рольовим іграм з застосуванням інтерактивних технологій кооперативного навчання: роботі в парах, методам «Акваріум», «Мікрофон», «Займи позицію», «Мозковий штурм» та іншим.
Дотримуючись принципу новизни, як одного з прийомів комунікативного методу на уроці, мені вдається перетворити клас на своєрідну дослідницьку лабораторію, де в ролі дослідників виступають самі учні, а вчитель лише скеровує їхню діяльність. Впевнена, що таким методом співпраці навчаю учнів аналізувати, порівнювати, досліджувати, узагальнювати, відстоювати свою точку зору. А саме, формую комунікативну компетенцію.
Автори сучасних методик викладання англійської мови роблять наголос на важливості сприйняття та розуміння мови на слух. На початковому етапі навчаю учнів слухати, повторювати та розуміти. Комунікативні завдання при цьому можуть бути різні:
- послухати речення та обвести відповідні слова:
five pears four desks
1. There are five pears on the table
washing wearing
2. He’s washing hands
- послухати і дописати речення:
I don’t like_____ I like____
- визначити головне;
- визначити, чи відповідає подана в завданні інформація змісту прослуханого;
YES NO
3 1
2 4
5 6
- підібрати до запитань правильні відповіді (з наведених у завданні);
- дати письмові відповіді на запитання, записані на дошці тощо.
Творчі здібності формуються протягом усього життя людини. Якщо говорити про шкільні роки, то саме молодший шкільний і молодший підлітковий вік є найсприятливішими для творчого розвитку дітей, їхніх здібностей до творчості. Саме в цей період активно розвиваються уява, фантазія, творче мислення, помітно проявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність.
Оволодіння мовою як засобом спілкування для сприйняття світу, людей і ідеї проходить ефективніше в рівноправній співпраці, активному пошуку, в вирішенні проблемно-пошукових завдань і досягненні значимих цілей через подолання перешкод. Організація мовленнєвої діяльності в аспекті предметної навчальної компетенції включає завдання: тренувальні, умовно-мовленнєві, направлені на формування мовленнєвих навичок і умінь в процесі творчої діяльності і вирішення проблемно-пізнавальних завдань.
Творчі вправи передбачають завдання контролюючого, напівконтролюючого і самостійного характеру. У них в міру необхідності (це залежить від рівня навченості учнів) додаються завдання на заучування і засвоєння мовного матеріалу. Насамперед це завдання на заповнення інформаційних прогалин а саме: знайти різницю за допомогою запитань; доповнити банк інформації (тести з різними подробицями, в одного учня є інформація в іншого немає); виробити єдину думку; зібрати і співвіднести докази.
Творчим процесом і його розвитком важко керувати. Єдина можливість вплинути на організацію такої діяльності – створити умови та використати навчання для розвитку творчих здібностей. Суттєве значення має певний взаємозв’язок між здібностями та вміннями. Уміння – це сукупність здобутих знань і навичок. У процесі навчально-пізнавальної діяльності через уміння формуються здібності.
Уміння та навички читання є ключовим елементом у вивченні англійської мови. В залежності від комунікативного завдання та типу тексту, учню потрібно в процесі читання зрозуміти:
1) основний зміст тексту;
2) повну інформацію, подану в тексті;
3) знайти і зрозуміти необхідну, цікаву інформацію.
Учням можна пропонувати творчі завдання різних типів.
1. Завдання на формування допитливості.
а) Завдання на розвиток здібності ставити проблемні запитання до тексту чи в процесі розмови.
Наприклад: «Поставте до тексту запитання, на які ви хотіли б одержати відповідь».
б) Завдання на розвиток здібності відокремлювати проблеми та формування їх для себе й інших.
Наприклад: «Яку проблему намагається вирішити автор?»
2. Завдання на формування гіпотетичності мислення, передбачення результатів певної діяльності, вчинків, уміння знаходити способи вирішення проблем, що виникають.
а) Завдання на розвиток здібностей логічно завершити художній текст чи знайти вихід з певної життєвої ситуації.
Наприклад: «Спираючись на зміст прочитаного тексту спробуйте розповісти (дописати) його кінцівку».
б) Завдання на розвиток здібності удосконалювати художній твір, учнівські творчі роботи.
3. Завдання на формування незалежності оцінок.
Завдання на розвиток здібностей активно оцінювати вчинки, характер героїв тексту.
Наприклад: «Що ви думаєте про героя оповідання? Які вчинки вплинули на ваше ставлення до нього? Чи подобається вам опис подій в тексті? Чому?»
4. Завдання на розвиток фантазії.
а) Завдання на розвиток здібностей описувати створені в уяві об’єкти навколишньої дійсності, образи героїв чи подій.
Наприклад: «Використовуючи текст, опиши зовнішність героя оповідання».
б) Завдання на розвиток здібності передавати думки, почуття, мотиви вчинків героя чи особи.
Наприклад: «Уявіть, що ви герой цього оповідання. Запишіть думки, які могли б виникнути у вас в даній життєвій ситуації».
в) Завдання на розвиток здібності писати твори, спираючись на попередній досвід, відомі об’єкти навколишньої дійсності.
г) Завдання, спрямовані на розвиток здібності створювати художній твір, текст або вірш.
Зміст таких творчих завдань викликає інтерес і дає змогу залучити всіх учнів до творчої діяльності. Учні виконують завдання, спираючись на свої індивідуальні особливості.
Завдяки використанню різних типів та видів творчих завдань можна істотно вплинути на розвиток творчих здібностей учнів у процесі вивчення іноземної мови.
Важливе значення має рівень володіння письмом, тобто досягнення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує вміння:
- заповнити анкету;
- написати листа зарубіжному ровеснику;
- точно й стисло викласти думку;
- заповнити пропуски відповідною формою:
«to be»
This man______young.
These dresses______short.
- упорядкувати букви, щоб утворити слово:
ssdre - dress
- заповнити пропуски, спираючись на малюнок:
He has t____c____.
- відповідно до часу правильно записати слова:
yesterday
every day
tomorrow
(goes, played, will buy etc.)
Можна запропонувати учням написати творчу роботу на тему прислів’я: «Все добре, що добре закінчується». Або на тему: «Якби я опинився на безлюдному острові…», «Якби я став президентом України…» (11 кл.), «Я і моя сім’я». вирішити проблемне питання (всі класи): «Ти батько чи мати підлітка. Напиши, щоб ти забороняв робити своїй дочці чи сину».
Кожна дитина – індивідуальність, не схожа ні на кого іншого. Педагогічна майстерність полягає в тому, щоб настроїтися на внутрішній світ учня, зрозуміти його унікальність, допомогти йому розвиватися.
Компетенція говоріння включає компетенцію діалогічного мовлення. Тому слід формувати в учнів уміння користуватись обома формами мовлення.
Володіння говорінням забезпечує вміння:
- встановлювати та підтримувати контакти під час розмови;
- спонукати партнера до мовлення;
- висловити свою думку;
- обґрунтувати свою точку зору.
Для розвитку діалогічного мовлення пропонуємо дітям такі види діалогу:
1. Діалог етикетного характеру.
2. Діалог – розпитування.
3. Діалог – домовленість.
4. Діалог – обмін думками, повідомлення.
Завдання для співрозмовників можуть диференціюватися:
1. «Поясни, чому ти не займаєшся зимовими видами спорту».
2. «Переконай свого товариша в тому, що варто займатись зимовими видами спорту».
Схема:
Повідомлення Запитання
Аргументація Переконання
Посилання Заперечення
У вправах комунікативного типу головне те, що діти переборюють комплекси, переступають бар’єр страху перед говорінням іноземною мовою. Нехай з помилками, проте учні намагаються говорити, а майстерність прийде з часом, в процесі постійних вправлянь.
Працюючи у школі, дійшла до висновку:
- Не потрібно вчити окремі слова, заучуй цілі фрази з новими словами.
- Навіть, вивчивши всю граматику англійської мови, розмовляти краще іноземною мовою ви не станете.
- Вивчайте англійську мову не лише шляхом читання, а в першу чергу – шляхом слухання та говоріння.
- Не потрібно вчити багато нового матеріалу. Краще вивчити менше, повторювати частіше.
- Намагайтесь висловлювати свої думки іноземною мовою.
- Не бійтесь робити помилки. Перебороти помилки можна лише на практиці.
| 
